Аборт — це не лише медичне рішення. Це часто складний особистий вибір, який супроводжується низкою емоцій. Часто на стан, який відчуває жінка чи чоловік, значною мірою впливають попередня історія, усі передумови, що передували прийняттю рішення, а також наявність або відсутність підтримки.

Гормональні зміни - хоч і природній процес, але вони несуть за собою виклики через те, що можуть відчутно впливати на емоційний стан, взаємодію з тілом, самооцінку, стосунки з оточенням і здатність до саморегуляції.

Гормональні зміни - це природній процес, але процес, який несе за собою певні коливання та виклики. Гормональні зміни можуть відчутно впливати на емоційний стан, взаємодію з тілом, самооцінку, стосунки з оточенням і здатність до саморегуляції. Інколи ті, хто проходять ці стани чи оточення не здатні визнати, що це вплив біологічних факторів, і можуть впадати в стан “зі мною щось не так”, навіть не припускаючи, що це природні процеси, які не є просто “поганим настоєм”, чи “емоційною нестабільністю”, а зміни, в період яких підтримка є важливою.

Ця стаття може бути доволі тригерною, адже ми пробуємо підсумувати, те, що не підлягає цьому. Кожна людина постає у своєму житті перед різними викликами, і рішення, які будуть прийнятними для однієї людини, можуть суперечити цінностям іншої, зрештою, інколи власні рішення можуть суперечити і власним цінностям.

Медична травма — це психологічна реакція на стресові або інвазивні досвіди, пов’язані з медичним втручанням. У контексті репродуктивного здоров’я це може включати фізичну або емоційну шкоду, яка виникає під час медичної діагностики, лікування або втручання, пов’язаного з фертильністю, вагітністю чи пологами.

У нашому суспільстві жінки досі часто залишаються сам на сам із викликами, пов’язаними з плануванням материнства. Ми, як соціум, добре знаємо, як бути поруч у радості. Але коли жінка чи сім’я стикається з труднощами, то опора не завжди доступна.

Стосунки зароджуються довкола любові, довкола спільних цінностей, довкола спільного бачення майбутнього. Та у цій картинці майбутнього людина майже ніколи не промальовує всіх можливих сценаріїв, які можуть виникнути на шляху до мрії.

Так склалося, що перинатальні втрати — це тема, про яку не прийнято говорити. Та якщо запитати будь-яку дорослу людину: "Чи знаєте ви когось, хто пережив втрату дитини під час вагітності, пологів або невдовзі після народження?" — найімовірніше, відповідь буде: "Так."